Фрагменти: Сокіл. Здалека до близького


1946 рік

Кінчилася військова служба. Пора переходити до миру й спокою, так думалося. Дружина вже навела такий-сякий лад у квартирі №22 будинку "Слово": шибки були на всіх вікнах вставлені (не скрізь цілі, а складені з розбитих), знайдено було ще деякі наші речі, розшукали
піяніно в якомусь клюбі на Лисій ropi. Забіла обіцяла на зиму палива. Син перейшов до другої кляси №131 школи. Якщо не забули, це школа, в якій я викладав.

.....

Перший час по демобілізації приділений був на хатнє влаштування. Багато чого в хаті не вистачало. А людина не завжди бува вдячна долі. В біді та нужді згодна й на ящиках спати, а потім про них і забулося, забажалося ліжка мати і стільці з столами. Помалу вмеблювалися.
Пощастило скла дістати, повставляли справжні шибки. Забіла обіцяла дати ордери на одержання палива, бо зиму мали пережити з "буржуйкою".