Володимир Миколайович Сосюра
исьменник, поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій
| Кв.: | 57 (під'їзд 5, поверх 2) |
| У 'Слові': | 1930 - 1934 |
| На дошці Перші мешканці 30-ті рр. "Роліт" | |
Він теж був вродливий і дуже влюбливий, постійно приходив до нас до редакції і розповідав про своє чергове кохання, причому кожного разу запевняв, що нарешті знайшов свою суджену. Як зараз бачу його перший візит до Сергія в редакцію: неголений, в обідраній шинелі, він прийшов просто з фронту громадянської війни. За спиною в нього була торба. Він знявїї й витяг звідти сувій паперів. «Ось, — сказав вій, простягаючи аркуші Сергію, — це мої вірші». Сергій звик до читання першої проби пера напівписьменних селянських поетів і взяв аркуші, не сподіваючись на щось особливе. Почав читати й відразу побачив, що в молодого вчорашнього вояка справжнє поетичне чуття. Пилипенко зрадів, похвалив поета і взяв його під своє крило. Він буквально вчив його грамоті — і поетичній, і звичайній. Сосюра ніколи не забував того, що Сергій «вивів його в люди» і був сповнений вдячності, любові й поваги до «папаші». Ставши членом «Плугу», Сосюра швидко вийшов у перші ряди не тільки серед селянських письменників, а й взагалі серед українських поетів двадцятих років і мав велику популярність серед молоді. Він приваблював своїм ліризмом та юнацькою щирістю.
Тетяна Кардиналовська
Про багаточисленні любовні пригоди Володі ходили в той час цілі леґенди. Він був у розквіті своєї поетичної слави. Його любовні вірші дівчата деклямували, хлопці в листах переписували його поезії. Вся молода романтична частина української суспільности жила ліричними творами найпопулярнішого тоді оспівувача української природи, краси і кохання.
Володимир Куліш
http://proslovo.com/kulish-slovoproslovo
Так як жили Сосюри, мабуть ніхто в „Слові” не жив. Меблів у мешканні дослівно не було. Родина спала покотом на долівці. Сварки й бійки були в родині Сосюр щоденним явищем. Не раз виходив Володя з підбитим оком і просив у нас, хлопців, позичити п’ятнадцять копійок на автобус, мовляв, він нервовий і трамваєм їздити не може. Навіть позичав гроші у нашого двірника Акима, якому з вдячности дарував свої поезії, але двірник їх на наших очах палив. Гонорари Володі були чи не найбільші з усіх письменників, проте він грошей не мав ніколи. Все йшло на гулі, на товаришів, яких Володі не бракувало і які топили його в моральному болоті.
Володимир Куліш
http://proslovo.com/kulish-slovoproslovo
Сосюра — той, навпаки, не крився; про що у віршах писав, про це розповідав і в розмовах з приятелями, завжди з пікантними подробицями...
Іван Сенченко
http://proslovo.com/senchenko-notatky
Є люди дивної організації. От як Володя Сосюра. Поет це був, без сумніву, геніальний, і ніхто, крім Миколи Куліша, не міг так брати слухачів в свої руки, як Володимир, Володя Сосюра. Та ось він встряє у спірку. Його вихідна позиція: А не є Б. Тим часом опонент зробив блискучий хід, кинув сніп фейєрверочних аргументів, і Володя вже гукає у захваті: «А так, так! Так я ж і говорив, що А тотожне значенню Б».
Іван Сенченко
http://proslovo.com/senchenko-notatky