Одного дня ми з моїм другом Павлом Лісовим напросилися послухати радіо, бо в будинку було дуже небагато власників радіоприймачів, якими можна було слухати закордон. Бажан з дружиною та з малою донечкою пішли до кухні вечеряти, а нас залишили в кабінеті. Радіо щось у той час не дуже хотіло грати, а тому ми взяли якусь газету й, збивши її в кулю, почали легко один до одного ганяти. За декілька хвилин ця гра перемінилася у справжній футбол, який шалено літав по кімнаті, зачіпаючи книжки, рукописи, журнали. В першій половині гри ввійшов раптом Бажан. Побачивши „деякі” зміни в порядку, не звернув уваги на нашу зніяковілість, а запропонував... заграти „на двоє воріт”, що ми з радістю й зробили.
Володимир Куліш
http://proslovo.com/kulish-slovoproslovo