Підмогильний Валер'ян
Один з найвизначніших прозаїків 1920-30х рр., перекладач французької літератури - Бальзака, Стендаля, Мопассана, Дідро та інших. Його переклади досі перевидаються.
| Кв.: | 19 (під'їзд 2, поверх 1) |
| Коментар: | Свого приміщення у Харкові не мав, знімав кімнату у Олекси Варавви |
| Роки життя: | 1901-1937 |
| У 'Слові': | 1931 - 1934 |
| Місце народження: | с.Писарівка або с. Чаплі (нині Дніпропетровська обл.) |
| На дошці 30-ті рр. | |
Малого, я б сказав дуже малого росту, в окулярах з сильними склами, що їх вживають дуже недобачаючі люди, трохи нахилений, скромний, з милою усмішкою, тихий і непомітний серед вічної метушні будинку. Ми з Підмогильними були зв’язані, так би мовити, „велосипедно”, бо я в нього завжди позичав велосипед „Україна”, а він ніколи не мав сили мені відмовити. Лише просив привести й не зламати. Навіть тоді, коли я й ламав той велосипед і не привіз до Підмогильного, він цілий тиждень і не запитав. Лише коли я вже направив і привіз його, Підмогильний усміхаючись сказав: — Мабуть далеченько ти їздив, я тебе цілий тиждень не бачив.
Володимир Куліш
http://proslovo.com/kulish-slovoproslovo
08/12/1934
На допитах провину не визнає. Серед звинувачень наводиться його вислів про те, що «політика колективізації привела українське село до голоду».11 січня 1935 року в протоколі з'явилося «зізнання» «належав до групи письменників-націоналістів з терористичними настроями в ставленні до вождів партії».
27-28 березня 1935 року Підмогильного та інших заарештованих у цій «справі» засуджено на термін «десять років з конфіскацією особистого майна». Невдовзі доправлений до Соловецького табору, розстріляний 03.11.1937 р. в урочищі Сандармох.